Шибеник (Щось справжнє)

Шибеник весело гойдався на сосні
На перехресті двох, в багнюці втоплених доріг
У синім небі кружляли гави та круки
У пеклі душу чорти варили в казані

А на землі була весна
Летіли з ирію птахи
Лише харцизу цього дня
Не пощастило на землі

Він зранку встав, нагодував коня
Пістоля зарядив та й вигострив ножа
Хіба ж він знав, що саме цього дня
Потрапить в пекло, його харцизова душа

Бо ж на землі була весна,
Летіли з ирію птахи
Лише харцизу цього дня
Не пощастило на землі

Веселий промінь зайчиками грав
Та й не було тремтіння у ногах
Який чудовий день він тихо небу проказав
Коли відчув мотузку на своїх плечах